збірник нормативно-правових актів, які регулюють питання вторинної безкоштовної правової допомоги

МЕТОДИЧНІ   РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Збірник нормативно-правових актів, регулюючих питання про надання безкоштовної вторинної правової допомоги

 

ВСТУП

 

        Конституція України визначає вміст права на безкоштовну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави і порядок надання безкоштовній правовій допомозі. Державні гарантії за поданням безкоштовної правової допомоги закріплені Законом України «Про безкоштовну правову допомогу» № 3460-VI от 02.02.2011 р.

Закон України «Про безкоштовну правову допомогу» визначає підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги.

Даний документ, ухвалений Верховній Радою був ініційований Кабінетом міністрів України, якій підтримали у другому читанні і в цілому 289 народних депутатів.

Згідно з актом, правова допомога - це допомога, яка гарантується державою і повністю або частково надається за рахунок коштів державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Безкоштовна первинна правова допомога - це вид державної гарантії, яка полягає в інформуванні особи про його права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення в разі їх порушення та порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Передбачено, що безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: надання правової інформації; надання консультацій та роз'яснень з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги у забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безкоштовну первинну правову допомогу відповідно до Конституції України та цього закону мають всі особи, що перебувають під юрисдикцією України.

Суб'єктами надання безкоштовної первинної правової допомоги в Україні є: органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи приватного права; спеціалізовані установи.

  

 

Конституція України  (витяг)

(254к/96-ВР, чинна)

 

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

 

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

 

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

         Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

         Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

         Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

 

 

Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

(Офіційне тлумачення частини першої статті 59 див. в Рішенні Конституційного Суду № 13-рп/2000 від 16.11.00).

(Офіційне тлумачення положення частини першої статті 59 "кожен має право на правову допомогу" див. в Рішенні Конституційного Суду № 23-рп/2009 від 30.09.2009).

 

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

(Офіційне тлумачення частини другої статті 59 див. в Рішенні Конституційного Суду № 13-рп/2000 від 16.11.00).

 

(Офіційне тлумачення положення частини другої статті 59 "для ... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура" див. в Рішенні Конституційного Суду № 23-рп/2009 від 30.09.2009).

 

 

 

Закон України

«Про безоплатну правову допомогу»  (витяг)

від 02.06.2011 № 3460-VI

 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 51, ст.577 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3671-VI ( 3671-17 ) від 08.07.2011)

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ       ПОЛОЖЕННЯ

 

     Стаття 1. Визначення термінів

     1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому

значенні:

     1) безоплатна   правова   допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел;

     2) законні    представники     -     батьки,     усиновителі, батьки-вихователі,   прийомні   батьки,   патронатні   вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які   виконують функції опікунів і піклувальників;

 

     3) правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення;

 

     4) правові    послуги    -   надання   правової   інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

 

Стаття 2. Сфера застосування Закону

 

     1. Цей Закон регулює   правовідносини   у   сфері   надання безоплатної   правової допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб'єктам права на   безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені цим Законом.

 

     2. Порядок надання безоплатної правової допомоги фізичним особам на благодійних засадах фізичними та юридичними особами, які займаються   благодійною діяльністю самостійно або спільно з відповідними благодійними організаціями, регулюється відповідним законодавством і статутами цих організацій.

 

Стаття 3. Право на безоплатну правову допомогу

 

     1. Право   на   безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України ( 254к/96-ВР )   можливість   громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також   можливість   певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

 

Стаття 4. Гарантії недискримінації осіб у доступі до безоплатної правової допомоги

 

     1. При реалізації  права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

 

Стаття 5. Принципи державної політики у сфері надання безоплатної правової допомоги

 

     1. Державна політика у сфері надання безоплатної правової

допомоги ґрунтується на таких принципах:

     1) верховенство права;

     2) законність;

     3) доступність безоплатної правової допомоги;

     4) забезпечення якості безоплатної правової допомоги;

     5) гарантоване державне фінансування.

 

Стаття 6. Законодавство України про безоплатну правову допомогу

 

      Питання надання безоплатної правової допомоги в Україні регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Розділ II

НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

 

Розділ III

НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

 

Стаття 13. Поняття безоплатної вторинної правової допомоги

 

     1. Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

 

     2. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види

правових послуг:

     1) захист від обвинувачення;

     2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

     3) складення документів процесуального характеру.

 

Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу

 

     1. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

   

     1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід   їхньої   сім'ї   нижчий   суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" ( 966-14 ) для осіб, які   належать   до   основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу,   що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

 

     2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;

 

     3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

 

     4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги,   передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

 

     5) підозрювані у вчиненні злочину особи, які   затримані органами дізнання та слідства, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону;

 

     6) особи, до яких як запобіжний  захід обрано взяття під варту, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону. Така допомога надається протягом 72 годин  з моменту затримання. У разі якщо суд прийняв рішення про тримання особи під вартою, безоплатна правова допомога надається, якщо така особа належить до однієї з категорій осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті;

 

     7) особи,   у   справах   яких   відповідно    до    положень Кримінально-процесуального кодексу України (  1001-05, 1002-05, 1003-05 ) участь захисника є обов'язковою, - на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

 

     8) особи,   на яких поширюється дія Закону України "Про біженців" ( 2557-14 ), - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця;

 

     9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на правові послуги, передбачені пунктами 1-3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом;

 

     10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та   поновлення   цивільної   дієздатності   фізичної особи, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

 

     11) особи,   щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на   правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

 

     12) особи,   реабілітовані   відповідно   до    законодавства України, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією.

 

     2. Право   на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також   іноземці   та   особи   без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

 

Стаття 15. Суб'єкти надання безоплатної вторинної правової                 допомоги

 

     1. Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:

     1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

     2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом;

     3) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.

 

 Стаття 16. Центри з надання безоплатної вторинної правової                 допомоги

 

     1. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги утворюються Міністерством юстиції України при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі       з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

     2. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими   організаціями,   користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням.

     3. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги фінансуються з Державного бюджету України, інших не заборонених законодавством джерел.

     4. Центри з надання безоплатної вторинної правової  допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

     5. Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.

     6. Під час виконання функцій з надання безоплатної вторинної правової допомоги центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

     7. Діяльність Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги      поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

 

Стаття 17. Повноваження центрів з надання безоплатної                 вторинної правової допомоги

 

     1. Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:

     1) приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги;

     2) забезпечує    складення    процесуальних   документів   за зверненням суб'єктів права на   безоплатну   вторинну   правову допомогу;

     3) забезпечує участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства та в розгляді кримінальної справи в суді у випадках, коли участь захисника є обов'язковою відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, який є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, не може запросити захисника через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин;

     4) забезпечує участь захисника у   розгляді   справи   про адміністративне правопорушення;

     5) забезпечує здійснення представництва інтересів суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

     6) укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі;

     7) укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг);

     8) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи   в   судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

     9) приймає рішення про заміну   адвоката   відповідно   до статті 24 цього Закону;

     10) подає   клопотання до головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про виключення   адвоката   з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору, у випадках, передбачених пунктами 2-4 частини першої статті 24 цього Закону;

     11) приймає рішення про припинення   надання   безоплатної вторинної правової допомоги;

     12) подає   головному   управлінню   юстиції   в   Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі звіти про свою діяльність;

     13) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

Стаття 18. Порядок подання звернень про надання безоплатної                 вторинної правової допомоги

 

     1. Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за   місцем   фактичного   проживання таких  осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

     2. Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, що стосуються дітей, подаються їх законними представниками за місцем фактичного проживання дитини або її законних представників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

     3. Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, подаються їх опікунами або піклувальниками за місцем фактичного проживання таких осіб або їх опікунів чи піклувальників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

     4. Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно  яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.

 

Стаття 19. Порядок розгляду звернень про безоплатну вторинну                 правову допомогу

 

     1. У разі звернення особи про надання одного з   видів безоплатної   вторинної   правової   допомоги   Центр   з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

     2. Якщо особа подала звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, до територіального органу юстиції, цей орган зобов'язаний протягом трьох днів з дня подання звернення надіслати його до Центру з надання безоплатної   вторинної   правової   допомоги, діяльність    якого    поширюється    на   територію   відповідної адміністративно-територіальної   одиниці.    Центр    з    надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний у семиденний строк з дня отримання звернення особи прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

     3. Якщо   особа   належить   до   однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника,  а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.

 

     4. Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги   приймає   рішення   про   відмову   в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

 

     5. У разі звернення осіб, зазначених у пунктах 3-7 частини першої статті 14 цього Закону, про надання безоплатної вторинної правової допомоги або надходження інформації про затриманих осіб у випадках, установлених законом, Центр з надання   безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правової   допомоги   з   моменту затримання особи.

 

     6. У разі отримання від особи, яка провадить дізнання, слідчого чи суду запиту про призначення захисника Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний призначити захисника протягом 24 годин з моменту надходження запиту.

 

Стаття 20. Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги

 

     1. Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:

     1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону;

     2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;

     3) вимоги   особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

     4) особі раніше надавалася безоплатна   вторинна   правова допомога з одного і того ж питання;

     5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

 

     2. У   разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги на підставі пункту 5 частини першої цієї статті, до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи   відповідних   органів міжнародних організацій, членом або

учасником яких є Україна.

 

Стаття 21. Надання безоплатної вторинної правової допомоги                 адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом

 

     1. Після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну   вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.

     2. Під    час    призначення   адвоката   враховуються   його спеціалізація, досвід роботи, навантаження, складність справ, у яких адвокат бере участь.

     3. Повноваження   адвоката   як   захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді,   для   участі   у   розгляді   справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

Стаття 22. Надання безоплатної вторинної правової допомоги на                 підставі договору

 

     1. У разі неможливості надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом, який надає безоплатну   вторинну   правову допомогу на постійній основі за контрактом, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги   укладає   договір   з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на   підставі договору про її надання.

     2. У договорі про надання безоплатної вторинної правової допомоги зазначаються обсяг правової допомоги, строк, протягом якого така допомога надаватиметься, та розмір плати.

     3. Повноваження адвоката, з яким укладено договір про надання безоплатної вторинної правової   допомоги,   підтверджуються   в порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Закону.

     4. Адвокат, з яким укладено договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов'язаний надати таку допомогу якісно в обсязі та у строки, визначені договором.

 

Стаття 23. Підстави та порядок припинення надання безоплатної                 вторинної правової допомоги

     1. Надання   безоплатної   вторинної    правової    допомоги  припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:

     1) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до   категорій   осіб,   передбачених   частиною першою статті 14 цього Закону, припинили своє існування;

     2) встановлено факт подання особою неправдивих відомостей або фальшивих документів, що стали підставою для віднесення особи до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу,   та   прийняття рішення про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги;

     3) особа користується захистом іншого захисника (захисників) у справі, за якою їй призначено захисника відповідно до цього Закону;

     4) особа використала всі національні засоби правового захисту в справі.

 

     2. Особі, якій раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога відповідно до цього Закону та яка втратила підстави для отримання такої допомоги, правова допомога може надаватися на загальних підставах.

     3. У разі припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті особа, якій надавалася така допомога, зобов'язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов'язаних з наданням допомоги.

     4. Надання    безоплатної    вторинної    правової   допомоги припиняється у   разі   повного   виконання   суб'єктом   надання безоплатної   вторинної   правової   допомоги своїх зобов'язань, передбачених договором про її надання.

 

Стаття 24. Підстави та порядок заміни адвокатів, які надають                 безоплатну вторинну правову допомогу

 

     1. Адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу,

може бути замінено у разі:

     1) хвороби адвоката;

     2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань   за

умовами договору;

     3) недотримання ним порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги;

     4) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну  вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, чи Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.

 

     2. Заміна одного адвоката іншим проводиться відповідно до

вимог, передбачених статтями 21 і 22 цього Закону.

 

     3. Під час заміни одного адвоката іншим   забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.

     4. Адвокат, який призначається на заміну іншого адвоката, зобов'язаний вжити заходів для усунення недоліків у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, які мали місце до його призначення.

     5. Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пунктів   2-4   частини   першої цієї статті,  Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може внести пропозицію до відповідного головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі щодо виключення такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, чи Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.

 

Стаття 25. Права суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

     1. Суб'єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право:

     1) здійснювати захист при провадженні дізнання, досудового слідства,   розгляді   кримінальної справи в суді на підставі доручення Центру з надання   безоплатної   вторинної   правової допомоги;

     2) брати   участь   у розгляді справи про адміністративне правопорушення на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

     3) представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

     4) запитувати і отримувати документи та інші матеріали або їх копії, необхідні у зв'язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

     5) збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги;

     6) ознайомлюватися в органах   державної   влади,   органах місцевого   самоврядування,   на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є державною таємницею;

     7) інформувати Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у випадках, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону;

     8) на належну оплату діяльності з   надання   безоплатної вторинної правової допомоги.

 

     2. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ), іншими законами України.

 

Стаття 26. Обов'язки суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

     1. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов'язаний:

     1) неухильно   дотримуватися   вимог   Конституції    України ( 254к/96-ВР ), цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів;

     2) надавати   якісно   та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу;

     3) приймати до провадження справи осіб, які   потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

     4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв'язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

 

     2. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі обов'язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ), іншими законами України.

                                                     

Розділ IV

УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ  ТА ЇЇ ФІНАНСУВАННЯ

 

Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері                  надання безоплатної правової допомоги

     1. Кабінет Міністрів України:

     1) затверджує порядок і умови проведення конкурсу та вимоги до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги ( 1362-2011-п );

     2) встановлює   порядок   і   умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі ( 8-2012-п );

     3) встановлює   порядок   і   умови   укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі ( 8-2012-п );

     4) встановлює   порядок   інформування   центрів   з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб ( 1363-2011-п ).

 

Стаття 28. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері                  надання безоплатної правової допомоги

 

     1. Міністерство юстиції України:

     1) забезпечує координацію діяльності центральних   органів виконавчої влади щодо реалізації політики держави у сфері надання безоплатної правової допомоги;

     2) здійснює загальне управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги;

    3) відповідає за впровадження та функціонування   системи безоплатної вторинної правової допомоги;

     4) утворює центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

     5) подає до Кабінету Міністрів України проекти законів та інших   нормативно-правових актів у сфері надання безоплатної правової допомоги;

     6) надає методичну допомогу органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з питань, що стосуються надання безоплатної первинної правової допомоги;

     7) встановлює порядок ведення головними управліннями юстиції в   Автономній   Республіці   Крим,   областях, містах Києві та Севастополі локальних реєстрів Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору;

     8) забезпечує проведення конкурсів головними управліннями юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі   для залучення адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги;

     9) аналізує практику застосування цього Закону;

     10) затверджує стандарти якості надання безоплатної правової допомоги;

     11) співпрацює з центральними органами виконавчої влади з питань реалізації цього Закону;

     12) затверджує Типове положення про установи з   надання безоплатної первинної правової допомоги;

     13) затверджує   порядок   та   критерії залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права   до надання безоплатної первинної правової допомоги;

     14) затверджує Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

     15) виконує інші функції у сфері надання безоплатної правової допомоги, встановлені законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

     Стаття 29. Фінансування безоплатної правової допомоги

     1. Фінансування безоплатної первинної   правової   допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України на утримання відповідних органів виконавчої влади, місцевих бюджетів та інших джерел.

     2. Фінансування   безоплатної   вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України.

 

м. Київ, 2 червня 2011 року

          N 3460-VI

 

 

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 грудня 2011 р. N 1362

Київ

Про затвердження Порядку і умов проведення конкурсу та вимог до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до статті 27 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок і умови проведення конкурсу та вимоги до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, що додаються. Прем'єр-міністр України            М. АЗАРОВ

 

Інд. 70 ЗАТВЕРДЖЕНО

 постановою Кабінету Міністрів України

 від 28 грудня 2011 р. N 1362

 

 

 

 

 

ПОРЯДОК І УМОВИ

проведення конкурсу та вимоги до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

Загальні положення

1. Ці Порядок, умови та вимоги (далі - Порядок) визначають механізм організації та проведення конкурсу з відбору адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - конкурс), основні умови участі у конкурсі, порядок ухвалення конкурсною комісією рішень, а також встановлюють вимоги до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - претенденти).

2. Конкурс полягає у перевірці теоретичних знань, практичних навичок і умінь претендента у різних галузях законодавства, досвіду з надання правової допомоги як захисника під час провадження дізнання, досудового слідства і розгляду кримінальних справ у суді, участі у розгляді справ про адміністративні правопорушення або як представника інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, вміння правильно використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, зокрема щодо складення процесуальних документів.

3. Конкурс проводять комісії, що утворюються головними управліннями юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - комісії).

4. Рішення про проведення конкурсу приймається Мін'юстом за поданням його головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління юстиції) з метою відбору претендентів для включення їх до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору (далі - реєстри адвокатів).

У зазначеному рішенні містяться найменування адміністративно-територіальної одиниці, де буде проводитись конкурс, відповідного управління юстиції та комісії, дата та умови його проведення, вимоги до претендентів, строк прийняття від претендентів заяв на участь у конкурсі (далі - заява), інша необхідна інформація відповідно до цього Порядку.

Оголошення конкурсу

5. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мін'юсту, веб-сайтах Центру правової реформи і законопроектних робіт при Мін'юсті (далі - Центр правової реформи), відповідного управління юстиції, відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги при головному управлінні юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - центр з надання допомоги), а також розміщується в місцевих засобах масової інформації за 30 календарних днів до дати проведення конкурсу.

6. В оголошенні зазначаються такі відомості:

- найменування та місцезнаходження управління юстиції, що забезпечує проведення конкурсу;

- прізвище, ім'я, по батькові та контактні дані про осіб, що здійснюватимуть зв'язок з претендентами, їх номери телефону та адреси електронної пошти для довідок;

- підстава для проведення конкурсу;

- назва реєстру адвокатів, до якого включатимуться адвокати;

- спосіб, місце та кінцевий строк подання претендентами заяв;

- основні вимоги до претендентів;

- перелік необхідних для участі у конкурсі документів;

- дата і місце проведення конкурсу.

Конкурсна комісія

7. Комісія утворюється в адміністративно-територіальній одиниці, де оголошено конкурс, у складі не менше семи осіб. Склад комісії затверджується відповідним управлінням юстиції.

8. Склад комісії формується з представників кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, Мін'юсту, Центру правової реформи, відповідного управління юстиції, центру з надання допомоги, а також суддів (за їх згодою).

9. Члени комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

10. Комісія:

- розглядає документи, подані претендентами, на предмет їх відповідності вимогам, установленим цим Порядком;

- проводить співбесіду з претендентами, які пройшли тестування відповідно до цього Порядку;

- ухвалює рішення про відбір претендентів для включення їх до реєстрів адвокатів;

- складає та передає списки відібраних претендентів відповідному управлінню юстиції для включення їх до реєстрів адвокатів;

- забезпечує відкритість та прозорість проведення конкурсу.

11. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

12. Рішення комісії приймається більшістю голосів від її складу і оформлюється протоколом. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

Протокол підписується не пізніше трьох робочих днів після проведення засідання комісії всіма її членами.

Рішення комісії доводиться відповідним управлінням юстиції до відома претендентів письмово протягом п'яти робочих днів з дня підписання протоколу.

13. Конкурс вважається таким, що завершився, з дня ухвалення комісією рішення.

Вимоги до професійного рівня адвокатів

14. Претенденти, які бажають взяти участь у конкурсі, повинні відповідати таким вимогам щодо їх професійного рівня:

- наявність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- знання нормативно-правових актів у сфері захисту прав людини та порядку захисту таких прав;

- знання норм процесуального та матеріального права;

- знання та дотримання Правил адвокатської етики;

- вміння складати процесуальні документи;

- вміння працювати з правовими базами даних;

- володіння державною мовою (володіння англійською мовою та мовою національних меншин, які у відповідній адміністративно-територіальній одиниці становлять значну частку населення, є перевагою);

- практичний досвід роботи у відповідній галузі права (є перевагою).

Процедура подання документів для участі у конкурсі

15. Заява та документи, необхідні для участі у конкурсі, подаються претендентами протягом 30 календарних днів після оприлюднення оголошення про проведення конкурсу до відповідного управління юстиції.

16. Під час реєстрації заяви зазначаються такі відомості:

- порядковий номер заяви;

- прізвище, ім'я, по батькові претендента, адреса, за якою зареєстрований претендент або фактична адреса його проживання, контактний телефон, адреса електронної пошти;

- дата і час внесення запису;

- перелік поданих документів;

- прізвище, ім'я, по батькові особи, що зареєструвала заяву.

 

17. Разом із заявою претендент подає такі документи:

- копії паспорта громадянина України, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, трудової книжки, документів про освіту, документів, що підтверджують кваліфікацію та спеціалізацію;

- коротке резюме та мотиваційний лист (до 500 слів), складені у довільній формі, рекомендації.

18. Документи, подані претендентами з дотриманням вимог цього Порядку, реєструються, попередньо перевіряються на предмет наявності необхідних документів та подаються відповідним управлінням юстиції на розгляд комісії.

19. Відповідальність за достовірність поданих документів несе претендент.

20. Забороняється вимагати від претендента подання документів, не передбачених пунктом 17 цього Порядку.

21. До участі у конкурсі допускається претендент, який подав усі необхідні документи.

22. У разі відсутності претендентів на участь у конкурсі або у випадку, коли не був відібраний жоден з претендентів, за поданням відповідного управління юстиції Мін'юстом приймається рішення про повторне проведення конкурсу відповідно до цього Порядку.

Проведення конкурсу

23. Обов'язковими умовами конкурсу є відкритість та прозорість його проведення.

24. Під час проведення конкурсу комісією забезпечується:

дотримання принципу змагальності претендентів та створення можливості участі у ньому кожного, хто відповідає вимогам, визначеним пунктом 14 цього Порядку;

доступ всіх претендентів до інформації про порядок та умови проведення конкурсу.

25. Конкурс проводиться у три етапи:

- перший етап - розгляд та вивчення комісією документів, поданих претендентами, іншої інформації, необхідної для встановлення відповідності претендентів критеріям відбору;

- другий етап - анонімне письмове тестування (робота) відповідно до переліку питань, затверджених Мін'юстом. Письмова відповідь претендентів, які проходять тестування, оцінюється комісією за десятибальною шкалою.

Під час тестування претендентові може бути запропоновано виконати практичні завдання із складення процесуальних документів.

Претендент вважається таким, що пройшов тестування, якщо отримав не нижче семи балів за письмову відповідь на кожне питання;

- третій етап - проведення членами комісії за результатами перших двох етапів співбесіди безпосередньо з претендентами з метою перевірки теоретичних і практичних знань претендентів з питань надання правової допомоги.

26. Комісія заслуховує під час співбесіди претендента та враховує його здатність висловлювати свої думки, викладати інформацію в письмовій формі, комунікабельність, тактовність, готовність взяти на себе відповідальність, уміння аналізувати проблеми і налагоджувати зв'язки з особами, які потребують правової допомоги, виявляти творчий підхід до роботи, емоційну врівноваженість.

 

Результати конкурсу

27. За результатами конкурсу відбираються претенденти для включення їх до реєстрів адвокатів. Відібраними вважаються претенденти, які пройшли всі етапи конкурсу та відповідають вимогам, визначеним цим Порядком.

28. Список відібраних претендентів передається відповідному управлінню юстиції для подальшого їх включення до реєстрів адвокатів та забезпечення оприлюднення результатів конкурсу.

29. Включені до відповідних реєстрів адвокати за дорученням центру з надання допомоги на підставі контрактів (договорів) залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

30. Контракти (договори) з адвокатами укладаються в установленому порядку.

31. Результати конкурсу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мін'юсту, Центру правової реформи, відповідного управління юстиції, центру з надання допомоги та у засобах масової інформації.